УСЕ НЕ ТАК…

Усе  не  так,  усе  не  до  душі
Прийде  прозріння,  тільки  не  одразу.
Поріже  долі,  як  м"які  книші,
Бо  пащекує  поряд  прірва  часу.

Здригається  від  захвату  і  злість
Немилосердну,  виплюнути  хоче.
А  ми  -  комахи,  крапельки  малі
Безодню  вкотре,  прагнем  перескочить.

На  край  ступи  і  руки  простягни,
До  неба  доторкнись,  якщо  не  впало,
Не  закотилося  у  віщі  сни;
Останній  раз,  бо  знову  буде  мало

Хвилин  для  смутку,  щастя  й  відкриттів.
Тягнись,  воно  в  очах,  нехай  не  сьоме,
А  перше,  третє...  небеса  оті
Шукають  нас  свідомо  й  несвідомо
Нахиляться,  щоб  ти  зумів  злетіть.

30.08.17.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766655
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.12.2017
автор: Ліна Ланська