Добра тітонька Зима
Забарилася десь трішки…
Снігу й досі ще нема, -
Діти ж хочуть грати в сніжки!
Білого сніговика -
Теж зліпили би охоче.
Та погода – он яка!
Замість снігу, дощ хлюпоче.
Як почула те Зима,
То малечі так сказала:
-З вами в сніжки я б сама,
З задоволенням, пограла.
Та от тільки, на біду,
Загубила окуляри.
А без них я не спряду
Снігові пухнасті хмари.
Бачте, зовсім вже стара,
І тому не добачаю.
Як сумує дітвора
Бачу. Тому запевняю.
Хай лиш тільки віднайду
Окуляри. І вже сміло
Снігом землю замету,
Не сидітиму без діла!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766566
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 17.12.2017
автор: Світлана Семенюк