Поїзд. Ти дивишся у вікно.
Я не знаю, як тебе звати.
Але це не так й важливо.
Ти стараєшся мені все розказати.
Щось словами, а щось очима.
Я не зупиняюсь. Я продовжую в очах твоїх читати.
Мені так само треба так багато тобі сказати.
Ти знаєш, десь у тому іншому житті …
Ми вийдемо із поїзда і далі підемо вже поруч.
Рука лежатиме в руці.
І міцно й ніжно. Все водночас.
Ти посміхнулася мені.
Ти відповіла «так» цій моїй мрії.
Хоч посміялися ми з неї.
Із нереальності своєї.
Але у нас попереду ще ціла ніч,
Що не боїться протиріч.
Коли ти вчилася, що було цікавіше?
А де за столиком в затишному кафе
Найбільш улюблене для тебе місце?
Я знаю, де це. Часто там буваю.
Можливо, там тебе колись зустріну …
Колись пізніше ...
Про що я пишу у записнику,
Що я читаю … Та так, все те, що бачу,
Я тепер збираю.
Така у мене звичка. Я запам’ятаю.
Цю ніч. Цей поїзд. Як з тобою розмовляю.
Вже ранок … вже зупинка … скільки жалю,
Хіба сказати можу я про це …
Тебе мабуть вже хтось чекає. Цілує твої губи і лице.
…..
Ще маю час. Ще трохи поблукаю.
О, знову це кафе. Його я знаю.
І столик цей. Тебе я пам’ятаю.
І це лице. Всміхаєшся. Тебе кохаю …
Варіант пісні
Вже зви́чка. По́їзд. Ди́вишся в вікно́.
Я ще не зна́ю, як тебе́ назва́ти.
Акторами немо́в ста́ли кіно́.
До Ки́єва всю ніч нам розмовля́ти.
[i]Про щось слова́ми, а про щось очи́ма.
І я продо́вжую в оча́х твої́х чита́́ти.
Ми не бува́ємо за пра́вило прости́ми,
І як ті скла́днощі тоді в житті́ склада́ти[/i]
А де збира́єтесь ви з дру́зями разом
Найбі́льш улю́блене для цьо́го мі́сце
Зустрі́немось , там бли́зько за мосто́м
Коли́сь пізні́ше ... . Коли́сь пізні́ше.
[i]Про щось слова́ми, а про щось очи́ма.
І я продо́вжую в оча́х твої́х чита́́ти.
Ми не бува́ємо за пра́вило прости́ми,
І як ті скла́днощі тоді в житті́ склада́ти[/i]
Ти зна́єш, десь у то́му і́ншому житті́ …
Ми ви́йдемо і на́шим бу́де по́руч.
Я мов живу́ тепе́р у цьому відчутті́
Ми по́руч. Ти ліво́руч, я право́руч.
Я знаю то́чно. Я запам’ята́ю.
Цю ніч. Цей по́їзд. Як з тобо́ю розмовля́ю.
Вже ра́нок … вже зупи́нка … стільки жа́лю,
Я це коли́сь з гіта́рою зігра́ю ...
Про щось слова́ми, а про щось очи́ма.
І я продо́вжую в оча́х твої́х чита́́ти.
Ми не бува́ємо за пра́вило прости́ми,
І як ті скла́днощі тоді в житті́ склада́ти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766335
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2017
автор: Дружня рука