Заплакані маленькі долі,
Їм кожен день, що Новий рік.
Одна лиш мрія в домі й школі,
Щоб татка Бог від куль зберіг.
Не вірять більше у Морозів,
Не тішить їх сніжинок вальс,
Лиш витирають нишком сльози:
«Де ти, війна лиха, взялась?»
Вони не тішаться святами,
Вони вже виросли давно.
Про що мовчать сьогодні мами
І як гірчить думок вино –
Вони все знають на півслові,
Дідусь вже ен-ну запалив,
В бабусь молитви-колискові,
Давно їм татко не дзвонив.
Одне загадують бажання…
І навіть вишня край воріт
Схилила голову в чеканні
Знайомих кроків від чобіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766325
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 16.12.2017
автор: Шостацька Людмила