Встелило землю снігом білим,
Красивим стало все і милим.
Дрімають ліс, поля. Ні руху!
Та підсипа знов небо пуху.
Дерева вбрались в теплі шуби.
Розпалює бабуся грубу.
Із димом, що ледь встиг піднятись,
Веселий вітерець став гратись.
Все світлом навкруги залите,
Мереживом казковим вкрите.
Як сонечко на мить засяє,
Все заіскриться, запалає.
Скував під снігом річку лід.
По лозу йде старенький дід.
Щоб ночі довгі коротати,
Корзини буде виплітати.
Засніжений на вітах глід.
Дзьобає пташка мерзлий плід.
Дитячі чути голоси –
Ідуть на зустріч до краси.
Чудова, радісна пора.
Кричать: «Зима! Ура! Ура!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766310
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.12.2017
автор: Валерій