Заважає вітер стрічі, дме у вічі.
Я - з метіллю повз уламки сніжних за́мків,
Льодяних містків - крізь холод - до усміхнених очей.
Ти – мій найлютіший голод, найтепліший між людей.
Чом дюшесово словами й тертохрінно на душі?
І чому спішать до тебе мої лагідні вірші?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2017
автор: yaguarondi