[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jjel5bw3Phw[/youtube]
Так чекали ми зиму-білявку,
Що розкине біленький свій пух.
Подарує землі ще обновку:
Теплий білий, пухнастий кожух.
Бо земля теж чекає на свято,
Натрудилась вона за цей рік.
Що їй треба? Всього небагато:
Щоб кожух від морозу зберіг.
Оголились кущі і дерева,
Закоцюрблі тріщать гілочки.
Забарилась зима кришталева.
Де ж біленькі її хусточки?
Притаїлась природа в чеканні.
Чи не збилась зима із шляху?
Відгукнися, білесенька пані..
Не додай у серця нам страху.
Може вітер у всьому виною?
Розганяєш ти хмари пухкі.
Знову дощ ляпотить ось стіною..
Навіває думки нам гіркі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766282
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2017
автор: Н-А-Д-І-Я