Коли покинула надія,
То поверни її скоріш.
Вона веде тебе до Мрії,
Отож, печалі ти облиш.
Кохай її, як рідну доню
І народи їй двох сестер,
І попроси, щоб ті солоні
Та згірклі сльози Бог утер.
Одну сестру назви Любов’ю,
Вона свята та може все.
Любов до всіх, а не по крові,
Вона у світі над усе.
Хай друга Вірою назветься,
Без неї також не життя,
Той, хто без віри зостається
Любов не втямить до пуття.
Отож, як сльози ллються градом,
Чекай – душа розквітне знов,
Бо, ́ назавжди з тобою рядом
Надія, Віра та Любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766249
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2017
автор: chagalka