Завжди у пошуках людина,
І воля ця її нестримна,
Нею вона мов вітер сильна!
Чи варто стримувати її сірістю покори?
Душі болючі стіни.
Їй треба простори!
Блукають бергманівські лицар* й зброєносець
По збуреній хворобою планеті ...
Шукають сенс. Без сенсу самогубець
Барахтається в брудному кюветі …
У глибині століть за шахи сяде Амадей.
Багатством музики наповнить світ речей!
Він теж свою уклав угоду:
Допоки Реквієму я не закінчу́,
Не забереш мене, скрипуча панно, від людей …
Та видно сенс життя так скоро
Йому допомогло знайти чудове ремесло.
А може й від початку все він знав,
Граючи в шахи, незнання якесь вдавав …
Не дописав …
Його партнер по грі
У розпал партії угоду розірвав …
Він видно теж чиюсь увагу відвернув,
Щоб інший хтось цю небезпечну гру покинув ...
Занадто сильно не ті струни натиснув,
І граючи, загинув ...
Століттями пізніше хлопець молодий**
Закоханий у космос, … чекаючи на страту
Надряпав ґудзиком на стінці каземату
Свій нереальний ще тоді космічний корабель ...
Сьогодні теж за партію у шахи хтось сідає,
Ціна у грі - захмарна як завжди,
І вкотре хтось розумний відгадає,
Найбільша цінність – просто полюби …
Що є живим? Багатство як похмілля?
Вірші і музика як струмені життя?
Шопен – не гість для п'яного застілля,
Перевернути шахівницю в битві за життя
Для шанувальника банкнот
Аж надто складно -
Це не просте зробити відкриття …
Що є живим? Минула ніч та блискавиці.
Лиш вдалині щось огризається, іскриться.
Вкотре врятовані за шахами актори
Нового дня зірвали ночі штори …
*[i]Антоніус Блок[/i]
**[i]Микола Кибальчич[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766071
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.12.2017
автор: Дружня рука