Знов свіжий бриз наповнює вітрила ніжно,
летить життєвий корабель вперед по хвилях мрій,
попереду вже сяє смуга білосніжна,
лишилися позаду злидні й кривди буревій.
Що там за обрієм ховається від ока:
безмилосердний шторм, а може довгий мертвий штиль?
а може розпочнеться боротьба жорстока,
вітрила тріснуть та о скелі розіб'ється кіль?
Політ душі не відбирає сил багато...
Все в радість, все на користь, і затишшя і буран,
тому що спокій духа — вже велике свято,
а віра розірве скорботи й пристрастей туман...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766062
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2017
автор: Island