бачу на обрії темне вітрило
таке, ніби хмара, а хмара над ним.
все то захмурило сонце!
а може, воно вже й сіло,
а може, то місяць-убивця
згадав, коли був молодим.
а принесіть мені мою люля-кебабницю,
вірну мою подружку, і дайте зрозуміти.
то що там на горі? чиясь там татарська мазанка;
а мені з вами горе. вкладайте вже спати
жінок та дітей, і все вередливе людство.
ну що? вже принесли? як ні, то несіть;
а ще – золотих хрестів, і перснів,
і кульчиків, і дукатів, і бабусиного намиста.
благословімо з залізним серцем,
хто з нами поруч, браття!
благословімо жінок та дітей,
що роблять наші серця м'якими,
і напружують наші думки, щоб стогнали, як чорне море.
вітер тепер сприятливий. це наша земля!
пильнуйте,
щоб наші солодкі спогади не кинули нас на скелі
за твором: broadsword, jethro tull
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766053
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2017
автор: Crystal view