Я втомлена від гри у «кішки-мишки»
І від отримання частенько «на горішки»!
Бо ти, як виявляється, тут Цар,
А я в житті твоєму лиш швейцар!
Та звісно, це моя тут є провина,
Я вже давненько зовсім не дитина,
Тож не потрібно щоку підставляти
Бо будуть ще сильніше лупцювати…
Й нема потреби у тому коханні
Коли душа вже виє у стражданні.
Для чого ще брехню шалену чути
Й образи для колекції здобути?
Догралася таки у «партизанів»
Серед твоїх розставлених титанів.
Тому і біль з душі текла рікою
Та краще вже одна, а не з тобою…
Я втомлена від гри у «кішки-мишки»
І від отримання частенько «на горішки»!
Кохання то? Та ні – то марнотратство,
Вчинків моїх безглуздості жебрацтво!...
автор Вікторія Скуратовська-Кравченко ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765969
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2017
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко