Не дійти до тебе ні віршами, ні прозою,
Не долетіти ні кулею, ні крилом альбатроса,
Ні пошепки, ні в крик, ні під сонцем палючим
Не дістатись до світу твого загадкового
Ні на галері бранцем не доплисти до берегів твоїх,
Ні сурмами вівчарів не дозвучати до вершин холодних.
Я накормив би, врешті, твоїх собак голодних,
Якби-то знав куди іти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765895
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.12.2017
автор: Радомір