Мене чекає казка за селом,
Де все завмерло, снігом білим вкрите.
Не описати цю красу пером.
Люблю свій край. Люблю несамовито.
Багато різних є країв навколо,
Та серденько до цього приросло.
Як довго не побачу рідне поле,
Мов джерело душі навік зійшло.
Іду широким полем, мовчазним,
Лиш білий сніг поскрипує, співає.
І я співаю пісню разом з ним,
Бо від краси душа моя злітає.
А білий сніг летить, летить, летить,
Дерева й трави ковдрою встеляє.
Все в дивній казці тихо, тихо спить.
Мій рідний край нехай відпочиває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765865
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.12.2017
автор: Валерій