Теплий Серпень обіймає,
Зігріває мерзлі душі
Та насичує любов'ю
Ті серця що спорожніли.
Може він їх не з'єднає,
Та хоча б надасть спочинку...
Мудрий Серпень необхідний.
Це – прощання та початок.
Щоб вляглися біль та хвилі,
Вітер, злива, злість, ненависть,
Мрійний Серпень викладає
Із зірок на тихім небі
Код на щастя та кохання,
Що відомий тим, хто бачить
У зірках надію й віру
Та напевне розуміє,
Що зірки на небосхилі
Візерунка так складають,
Наче звичне, наче вічне –
Та нове нової миті!
В цьому рух та непохитність,
Що майбутнє означає!
Серпень – всесвіту посланець,
Дивовісник та просвітник.
Я це бачу, відчуваю.
Я в покої та натхненні...
Водночас і ти читаєш
Той же код, бо над тобою
Ті ж зірки, те ж саме небо,
Той же Серпень, те ж майбутнє!
Хоч ти, може, ще не можеш
Перекласти й зрозуміти...
©~GV~09/12.8.17/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765843
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2017
автор: Gnat Valjorny