Які часи - такий і гумор:
Колись мій друг мені писав.
Він був завзятим оптимістом,
Та часом гірко жартував.
Зітхнув, коли настали злидні:
Тож час до справ чоловікам!
Які часи - такі і справи...
Пішов та й залишився там.
Які часи - такі і люди.
Байдужих, мабуть, вже й нема.
Один на захист ширить груди,
Та другий - краде обома...
Які часи - таке й кохання,
Що може враз та назавжди,
А може що було та вмерло,
Як крок від щастя до біди.
Які часи - таке і щастя.
Одним - чекання, біль та сум,
А іншим - плескання в багатстві,
Війна - як мати, безлад - кум.
Які часи - такий і розум.
Що був - стає лише гостріш,
А як не було - став як вата,
Що п'є з реклами та афіш.
Які часи - такий і ворог.
Це вже не гомін дітлахів,
А ті, хто може був повинен
Надати щит від ворогів.
Які часи - такі й проблеми.
Яка буденність буде нам?
Не віддамо свого ні краплі,
Та де своє - диктують там...
Які часи, такий і бізнес.
Хто дещо мав, той став як скот.
Та на його стражданнях дехто
Піднявся до самих висот.
Які часи - така і влада.
Що замість дій лише триндить,
Та це ж відомо, що нарешті
Терпець урветься - прийде мить!
От поки так, та має ж бути
Колись щасливе майбуття:
Які часи - така і цінність,
Людського щастя та життя.
©~GV~07/28.7.17/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2017
автор: Gnat Valjorny