Зосереджена, як мишка,
Послинивши пучки,
Бабця вкотре розкладає
Пенсію на кучки.
Ось на газ, на воду, світло,
А оця, четверта -
На сякі-такі продукти,
Так, аби не вмерти.
Все дорожчає. Три кучки
Ледве наскладала.
А четверта, на харчі їй,
З-під руки пропала!
Все життя отак, міркує,
Не хватало грошей.
А тепер якісь реформи...
Поститиму довше.
От якби не хворі ноги,
Не крутило кості...
Онучата приїжджають
До бабусі в гості.
Кволо встала, як в тумані,
Підійшла до лави:
Ну, спасибі хоч за те, що
Сонця не убавив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765600
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.12.2017
автор: Іван Демченко