Буде линуть солов’їна,
І в яри… і в доли.
Бо не вмерла Україна,
І не вмре, ніколи!
Ненько люба, сиротино,
Як билинка в полі.
Ти не впала на коліна,
Між тернами долі.
Суть твоя ж бо триєдина,
На просторах волі.
Будеш вічна, як калина,
Доки світять зорі.
Приспів:
Гей, ви думи, на роздоллі,
Досить спати в полі.
Просинайтесь сивочолі,
Застоялись коні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765439
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2017
автор: Миколай Волиняк