Іду серед людей, а наче я одна.
Зоріє Чаша, мов те сонце, осяйна.
У Чаші - Тіло-Хліб і Кров-Вино,
Для мене нагородою Воно.
І щоб навкруг не діялось, до солії,
Всі чаяння і помисли несу свої.
А Ти у Славі серед Сил стоїш;
* Ти, спрагла? На, дитя, і пий, і їж.
Я завжди тут, відкриті Царськії Врата...*
В руках владики сяє Чаша Золота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2017
автор: @NN@