Скроні вкрились сивиною,
І ніби сум в очах гнітить.
А душа є молодою,
І хоче всіх і все любить.
Очі бачать сонце, небо,
А життя — це все труди.
А що і ще людині треба?
Живи, радуйся, люби.
Любов земна - це Божа справа,
Яку людині передав.
А для людини - це забава,
Якщо кохання не пізнав.
В любові маєш насолоду,
Чи - від жінки, чи - від страв.
Важко розрізнить цю звичну моду,
Коли нікого не кохав.
Тож, жінки — квітки в букеті,
Любить і можеш поважать,
Обнімать, складать буклети.
А щож таке - одну кохать?
Одну любить. Одну кохати -
Словами важко передать.
Потрібно в очі зазирати,
Секрети в серці не тримать.
Словом виразить кохання?
Ще слів таких, нема в житті.
Лише одне, одне бажання -
Кохать і жить, і вдень, вночі.
Захочуть друзі спокусити
І насолоду дать блудну.
Можливо хочеш всіх любити?
Та очі бачать, лише, одну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765303
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2017
автор: Сокол