Я скажу тобі відверто ,
про свої не зламні почуття.
Звуки , що лунають із-під серця,
на платівках із-за перерви не звучать .
Cantilenam eandem canis
На словах ти мене підніс.
Оті очі , карі очі ,
не варті твоїх сліз.
Я мислю , адже існую.
З своїми думками воюю.
Втискую страх порожнечі.
Зупиню душі кровотечу .
Очі блажених , що нав'язують тебе .
Та погляд, краю неба не сягне.
Ти- моєї зброї частина.
Серед зброї, музи мовчать.
Вижити на сім світі тяжко,
коли лихварі по кутках бурчать .
Аксіома ця без доведень ,
без отих лихих преречень.
І ґрунтує вірний Ладо,
кохання вічного баладу .
*Amor non est medicabĭlis herbis – Від любові немає зілля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765113
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2017
автор: ULTIMA RATIO