[i][b]«Тече річка невеличка з вишневого саду».[/b]
(З народної пісні)
[/i]
…А поради не буде уже ні від кого – ти сама собі пані!
(Везуть сани кленовії пані у срібнім жупані)…
А стежки́ все завіяні сніжними горами-долами:
Скільки кубків відпито, жалів ненаситних подолано,
А санчата все далі і далі, куди ж ви, нестерпнії, -
У майбутнії вересні чи в роз’ятрені серпня дні,
Чи у квітні в’юнкі, наче мислі вишнево смаковані,
Чи у травні тремкі, чи у розпал червневої повені…
Гей, розлуки, мов змії, під серцем пекучим заклубляться…
Тільки й тої солодкої муки, як голуби любляться!
У вишневім саду
душка душку святу
облюбовує крилами:
«Гляньте, люди, на нас –
в сей же час… в сей же час…
[color="#ff0000"][i]вмійте бути щасливими»[/i][/color]!
Гей, розрадо, на думи облачені
пла́чними хмарами-втратами –
хто які стежки́-мережки́ не на рік – на вік обиратиме…
В непролазних борах,
на нічних берегах
над крутими обривами
раптом зчується глас:
«… ще є час… ще є час… -
[color="#ff0000"][i]будьте, люди, щасливими»[/i][/color]!
Голубині уявлення щастя – для людини непросто це…
Наче з раю на землю принесене заповітне яйце-райце…
А в яйці-райці Стратим-птах сидить, течуть ріки молочнії,
А в райці-яйці сивий Дух димить,
що за ним все молодшає:
Ген довкіл-довкіл ще маленьких нас світ мережиться…
Жаботить зелен-гай… і хлюпоче Час, безбережиться…
А із рік отих вдачних, молочних
дівчата зростуть норовистії –
На широкому білому світі для краси завше місце є –
На любов’ю обжитому світі, на світі предивному
Голубиному бути добру і буяти красивому!..
Розродіться вишневі дощі
доленосними зливами:
«Гляньте, люди, на нас –
в добрий час… в добрий час… -
[color="#ff0000"][i]будьте, будьте щасливими»[/i]![/color]
Зі збірки "Обрані Світлом". - Львів:Сполом,2017.
P/S [color="#ff0000"][b][i]до уваги організаторів конкурсу "Новорічне теплослів'я".[/i][/b][/color]
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764924
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765007
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.12.2017
автор: Сіроманка