Прохання від маленького життя

Дивує  грудень:  сніг  навпіл  с  дощем,
Навколо  все,  мов  ковдра,  накриває.
Земля,  вологою  наповнена  ущерть,
 Дасть  врожаю  в  казацькому  цім  краї.

Перед  вікном  схвильоване  дитя  :  
«Чи  не  застрягнуть  у  Мороза  сани?»
Прохання  від  маленького  життя
Під  Новий  рік  є,  перше  і  останнє.

Не  ковзани,    не  торт  і  не  планшет.
Найголовніше  –  що  іде  від  серця.
В  очах  сльозинки,  шепотом  лише:
«Хай  тато  мій  живим  з  війни  вернеться…».

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764992
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2017
автор: Олесь Ефіменко