Дивовижна мелодія ночі,
наче хміль у голові.
Зірки сяють крізь простір,
світлі, живі, ясні...
Проміння посилаючи з пітьми,
віками бачили дійство навкруги.
Скільки закоханих очей
танули в глибинах вечорових,
а на Землі, це здається
було вчора.
Швидкоплинне наше Життя.
Тільки була осінь,
вже підхопила зима.
Нещодавно весна буяла
яскрава і прекрасна,
та восени її краса безжалісно згасла.
Жене вітер невгамовні літа
рік за роком, а ми
все чекаємо щастя іскру,
загадуючи бажання в ночі.
І тільки, Віковічне Полотно Небес,
бажає нам чудес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2017
автор: Svitlana_Belyakova