только шелест воды – и ни неба ни месяца
пока ночь на мостках ивняка перебесится
пока грусть словно сон и забвенья реки поток
потакают теплу под осоковы шепоты
тихий шелест воды и до дна и до берега
в росяной полутьме шум на шорох замененный
там где сети по доннику кличут как струнами
бесприютную душу рыбацкую юную
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Марко Винник
тільки плюскіт води – і ні неба ні місяця
поки ніч між вербових мостин перебіситься
поки сум наче сон і розмірений лети плин
в суголоссі осок розпеленують літепло
тихий плюскіт води і до дна і до берега
і в пітьмавій росі гук на шепіт обернений
де кладе ятері в буркунах розкосичених
безпритульна душа юнака-невідничого
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764930
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 09.12.2017
автор: Таня Квашенко