[b]Unlimited Soup and Salad[/b]
by Timothy Donelly
in New Yorker, Nov 27, 2017
Малим можна досягнути багато, коли йдеться про реальність,
але питання в тому, чи можемо ми дізнатися про це безпосередньо,
а не тільки через серпанок нашого досвіду
(не те, щоб ця різниця була аж такою великою,
коли ви знаходитесь в самій товщі реальності, наприклад,
грабуючи банк, чи змагаючись в якомусь абсурді
серед сім'ї та друзів, в цьому випадку ви вірите, що
світ є таким, яким здається, більш-менш незайманим,
якщо не само-рефлектуючим, як бджола вірить, що нектар
населяє петунію, чи що її мішечок із отрутою, чи
залоза, чи що воно таке продовжує помпувати отруту
довго після того, як жало впивається в передпліччя
порушника - часто просто невинного перехожого -
відірвавши крайню частину її тіла
разом із більшою частиною
черевця і травного тракту, плюс все інше,
що могло відірватися, якась капітуляція
як засіб нападу, що видається трагічно помилковим -
якщо оглянутися назад, хоча це вочевиднює
питання, кому належить тепер це закінчення
бджолиної атаки - тому, в чиєму тілі воно стирчить,
чи тій, чия порвана передня частина тіла лежить на граніті
без життя через те, що воно була там всаджено).
Але коли ви можете насититись одними закусками,
то для чого ризикувати, замовляючи ще й основну страву, це тільки відволокло би
вас від того, на що ви можете покластися, так як факт
покладається на його здатність бути перевіреним - мовчки, і настільки безумовно,
що ви майже можете його оплакувати, як це роблять в Італії
в кінці опери, ери, чи навіть ідеї
будь чого, що звичайно помирає: традиція; істина; оливкове дерево,
що загинуло від грибка, чиє вузьке листя вело
розмову з вітром, слухання якої
омолоджувало, чиїх плодів і олії з них видавленої
ми не могли мати доста, чия тінь могла змінюватися,
і чийого найстаршого предка непорушна рука Афіни
відкрила в древній Греції як найбільший дар людству.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764619
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 07.12.2017
автор: Nemyriv