***

Скільки  ще  всього  бачити,  скільки  всього  ще  знати
Тіні,  що  ніколи  не  плакали,  просто  під  небом  згорали
Шматочки  останніх  слів,  що  невдалося  сказати
В  темному  подиху  ночі  тихо  собі  так  кружляли.
Скоро  все  стане  пам'яттю,  синьою,  жовтою  птицею
Хто  ти,  герою  із  спогадів,  ти  ж  комусь  все  ще  снишся?
Що  ти  хотів  сказати,  ранений  вражою  спицею?
Я  тобі  лиш  кричала:  "Милий,  зі  мною  залишися"
Хто  ти,  солдате  без  імені,  де  твоя  рідна  хата?
Що  тобі,  любий,  снилося,  чи  не  лягав  ти  спати?
Десь  за  крутими  дорогами  жде  тебе  твоя  мати
Хто  ж  розповість  їй  змореній,  що  не  потрібно  чекати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764596
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 07.12.2017
автор: Даруся Кущирваг