Яку вже ніч блукаю лабіринтом
Без нитки Аріадни в темноті -
Шукаю сни, які б цілющим би́нтом
Покрили ран болючих темну тінь.
Та все не ті... Лиш прагнення на реях
І втрат гіпербореї скалять зуби,
Оспівані в минулого хореях,
В думках будують свої пишні зруби.
Забув би... Якби ти мені наснилась,
Хоч клаптиком, частинкою себе...
Я впевнений, що ця магічна сила
Залиє світлом темний лик Морфея.
Мов фея... Сновидінь заміниш ку́рси,
Зали́шиш в них нас ли́ше двох самих:
Мене і очі з присмаком робусти,
Й волосся твого чорний оксамит.
(візьмеш в полон і більше не відпустиш)...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2017
автор: Віктор Ковач