Все навкруги тремтить від добра.
Вода від ласкавих слів міняє структуру.
Кристали виглядають, як квіти
надзвичайної краси,
а від гніву навпаки,
страх який, жахливий негатив.
Душа людини удосконалюється
під силою Віри і Добра.
Але, якщо ми майже на 80% з води,
то наскільки добрі слова для нас важливі.
І від тривалого холоду,
сковує душу льодом душевного голоду.
Спочатку нас, потім тих, що навколо нас.
Льодовиковий Період ближчий,
чим Арктичні Айсберги виходить,
і важливіше, хто в добрі з нас,
Правду знаходить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764548
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.12.2017
автор: Svitlana_Belyakova