Жив чоловік не зовсім праведно на світі,
То ж вирішив життя своє змінити.
Старався добрі справи він робити,
Та змін до кращого у собі не помітив.
А якось йшов по вулиці додому
І бачить – ґудзик падає додолу.
В бабусі від пальта старого відірвався
І в пил дорожній зразу ж заховався.
«Та що там! Ґудзиків у неї ще багато,
Не буду ж я його в смітті шукати!» -
З такою думкою він все ж таки нагнувся
І ґудзика підняв, віддав й про те забувся…
Прийшов вже чоловіку час померти.
Побачив він терези після смерті.
На шальці зліва – зло, його чимало,
А шалька справа зовсім пустувала.
«Все зрозуміло – переважить зло!
Чому ж все так? Чому не повезло?»
Аж бачить – ангел ґудзика приніс,
І чаша з добрими ділами тягне вниз.
І здивуванню чоловіка нема меж:
«Як зрозуміти, чи ти правильно живеш?
Я ж стільки добрих справ зробив, та їх немає!
Невже цей ґудзик зло перемагає?»
І ангел пояснив: «Робити треба
Гарні діла ради добра, а не заради себе!
Гордився зробленим добром, воно й пропало.
Про ґудзик зразу ти забув, й це врятувало!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764421
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.12.2017
автор: ЮНата