Зима в силі... Гуляє хурделиця...
Перемети... Завмерло село...
Проліта над байраками...Стелеться
Сивим полем...Шляхи замело...
Ні верби не побачиш, ні обрію,
Долу хилиться царство беріз,-
Тільки глянь – хтось ходою хороброю
Пробиваає лижню через ліс!..
Влітку дівчина в плетиві білому
Тут проходила, ніжна мов цвіт,-
Загадково всміхалася милому
Вся в обіймах березових віт…
Тепла ж осінь,- скорила загравами
Та чуттям кольорових реприз...
Застелила шовковими травами,
Падолистом прикрасила ліс...
Вірний скутер знайомою стежкою
Немов олень метався на клич...
Сніжний крос закінчиться мережкою
Спільних доль та щасливих облич…
Тож він серце не сковує кригою,
Сивий вечір в зимовій імлі,-
Ніжність знову повернеться дзигою,-
І запалить свічу на столі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764381
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2017
автор: Янош Бусел