море мене не слухає
море сліпе і безноге
падає собі та й гупає
камені нищить кволі
береги б'є схилені
береги б'є змучені
каже що я без долі
тіко ним змушена
тому йди і топись
стерво
йди і топись
убога
ти є не те дерево
щоби рости під богом
ти є не те вариво
не амброзія духу
тому я тобі це вию
хвилею хлопну як муху
боїшся мене
то добре
страх рухає скелі
ти тут одна сидиш
вдивляєшся
вглиб пустелі
йди і топись дитино
поки ще не так боляче
поки ще ти є людина
а не щось гниюче
тому я тобі це раджу
бо я лиш тебе розумію
серед кам'яних ідолів
я твоя остання надія
а ти моє перше жадане
ніким непомічене
неспустошене
невідгадане
незнане
"ні"
море мене мене море
море мине мине море
море мине мене море
море мене мине море
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764276
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.12.2017
автор: rayocri