Ще з малку подумав, де долі шукати,
Чи то дома-по далі от світу
Ще з малку не думав,що буду блукати,
Не здобувши тоді навіть вищу освіту.
Ще з малку дивився на небо,на зорі
Та й крила маленькі,мені Бог чомусь дав
Зрозумів тільки вчора,чужий я у долі,
Та й подяки не буде,що так вірно кохав.
Хай сонце і зорі зійдуть в оцю мить,
Ще з малку в дитинстві хотілось літати
А нині в них хочу своє горе втопить,
Чому так буває,я хочу спитати.
А сивина то вийнула,чи сон той наснився,
Бо наймит я в долі,а човен пливе
Роки пропливають,та чомусь я втомився,
Та як залишити країну й тебе.
Боротись я буду сьогодні,щоднини,
За край український,за нас,за свободу,
Бо що є дорожче,тепер для людини
Не зрадить країні,й сімейному роду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764096
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.12.2017
автор: Володимир Олійник