(Мій син уві сні сміється. На сході гинуть,
щоб він уві сні сміявся, а я – це чула.
Ірина Цілик)
Ранок в шибку сонцем цілить,
будить тишу голубами.
Промені – у скло лобами.
Тепла ковдра, стеля біла.
…Кулею поцілив ранок:
гуркотить, не чути тиші.
Спальники, буржуйки, миші,
зброя, молоток, рубанок.
В ранок вистрілили градом –
кров, воронка, стогін, глина…
..........................................
…На м’якій подушці слина…
Гріх… паради… казнокради…
05.12.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764094
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 05.12.2017
автор: Галина_Литовченко