Ти моя, білосніжна зима,
Все кругом замела, замела.
І нічого вже в полі нема.
Ми чекали тебе недарма.
Посріблила усе навкруги.
Тут від лісу аж ген до ріки
Розляглися масивні сніги.
З кучугур збудувала містки.
Сніг блищить, ще й на сонці сія.
Вже морозом сповита земля.
А зима – господиня моя
Килимами усе вистеля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763970
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2017
автор: Ольга Калина