На Вас дививсь і навіть не змигнув,
Він бачив, як Ви гарно танцювали.
А « білий танець» все перевернув,
Такого й Ви напевно не чекали.
Для нього це було, неначе грім,
Скоріш веселка , чи місточок долі.
Він весь пашів, як течія Гольфстрім,
До танцю вийшов начебто поволі.
І танцював, не зводячи очей,
Йому здалося, що покрився потом.
Безсонних скільки ще пройде ночей
І будуть розтавання біля плоту.
Проте цей вальс лишився назавжди,
Так серце більш не билося ніколи.
Він збереже у пам*яті сліди,
Як і ті губи з смаком матіоли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763868
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2017
автор: Віталій Назарук