В саду посадила матуся калину
і доглядала її, мов дитину.
Шумить уже листом калина червона,
налилися соком калинові грона.
Червона калина шумить біля хати,
для мене садила калину ту мати.
Червона калина шумить біля двору,
щоб я пам'ятав стежку додому.
Кудись мої роки птахи вже віднесли,
та я пам'ятаю квітучі ті весни.
І, де б не ходив я, додому вертаю,
бо квітне калина у рідному краю.
Червона калина шумить біля хати,
для мене садила калину ту мати.
Червона калина шумить біля двору,
щоб я пам'ятав стежку додому.
Я дякую Богу за Вас, рідна ненько.
Ночей не діспали й будили раненько.
Мене Ви навчили добро пам'ятати
й хотіли, щоб щастя зумів відшукати.
Червона калина шумить біля хати,
для мене садила калину ту мати.
Шумить біля двору калина червона,
і кличуть додому калинові грона.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763822
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.12.2017
автор: Надія Башинська