Побіліли верби…

Побіліли  верби  край  мого  села  –  
грудень,  тож  зима  припорошила.
А  на  півдні  вдруге  квітне  мушмула,
протестує  цвітом  що  є  сили.

В  сновидінні  ґанок  бачу  в  картузі,
яблуню  в  пухнастім  білім  светрі.
Тут  же  –  виснуть  грона  вперто  на  лозі,
у  снігу  лиш  маківка  Ай-Петрі.

Зеленіє  верес  на  гірськім  плато
і  мороз  траву  мережить  тонко.
А  в  озерцях  місяць  з  висоти  перстом
мітить  для  Водохрещ  ополонки.  
03.12.2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763818
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.12.2017
автор: Галина_Литовченко