Життя під укіс летить,
як потяг з рейок,
що не намагаюся робити,
але швидкість вже узята,
миготять роки прожиті разом,
загальмувати не можна,
і озирнутися теж,
на що ж вони схожі -
на бурю, ураган,
на смерч, що відносить бажання,
чи хвилю, що змиває усе
у прірву - далечінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763739
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.12.2017
автор: Svitlana_Belyakova