Закохані, замріяні у сніг чи дощ,
Авжеж на вулицю не треба нам іти.
Ми сидимо, відпочиваємо удвох,
Бо кращого немає звичаю в житті,
Щоб спілкуватися так навіть краще нам,
Поставимо ми музику ліричну та легку,
Та підкоряючись небесним та бажаним снам
Ми не зважаємо на погоду ось таку...
Чи злива за вікном , чи снігом замело
Все навкруги, чи вітром рве дахи,
Ми робимо в обіймах справжнє, бажане тепло
Як у негоді роблять дві закохані птахи...
Бо ми замріяні у дощ ,чи з вітром вередливий сніг
Не заважає нам , хай там собі він бешкетує та шумить ,
Але кохання нашого бадьорий гармонійний біг
Не зупиняється від цієї неприємної негоди не на мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2017
автор: golden-get