[b]У грудні так далеко до тюльпанів
І до конвалій – навіть до підсніжників…
У грудні сутінки вечірні ранні
І ранки, повні крижаної ніжності…
У грудні серце згадує про літо,
І б’ється птахом, і до сонця проситься,
І сіє квіти, і плекає жито –
І кличе, кличе, кличе в зорі росяні.
А квіти – то кохання ніжні очі,
А жито – то життя, коханням мічене,
А зорі – то краса його пророча,
Що відкриває людям двері Вічності. [/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2017
автор: Alina Kim