Моїх поезій квітне диво-сад,
Де почуття й краса в одне сплелися,
Там дощики осінні моросять
На голий гай, що зняв останнє листя.
Заплетені у спогади думки
І в вельон білий на травневих вишнях:
Ген пролетіли зграйкою роки
Над школою, училищем і вишем.
Там літо з осінню, мов сестри, обнялись,
Вслухаються, як журавлі голосять,
І волошкова заніміла вись,
Теплом підперта зжатого колосся.
11.11.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763596
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.12.2017
автор: Ганна Верес