Я вкраду в тебе осені трішки,
Знаю, ти її дуже любиш.
Ти пробач мене смертну, грішну,
Та цей світ таких більше цінує.
Не навчилась я відмовляти,
Правду казати у вічі.
В цьому світі й так забагато,
Посірілих, безбарвних вікон.
Як філософи нам говорили:
"Не буває зайвих помилок".
Те, що трапилось нас навчило,
Правда...коле тепер у спину.
`
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763441
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2017
автор: Кіра Рубінова