Мороз нуртує, дихає у спину,
Холодним поглядом скляних очей
Озерце перетворює в перлину,
Всевладно демонструючи трофей.
Насупив брови – стерпла бадилина,
Студений по́вів стежку скам’янив.
Стовбурчить пір’я з остраху пташина.
Зимі вже грудень двері відчинив.
Крізь холод, сум, поміж свята і будні
Дарує студень іскорку одну:
Новий настане рік, і саме в грудні
Поверне знову сонце на весну.
© Halyna Brych
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763243
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.12.2017
автор: Галина Брич