Я відгризаю пуповину
І не кричу, хоча й болить.
Любов тримаю за провину,
Та рву із примусу цю нить.
Не знає хтось, як я любила…
Ходила боса по стерні.
Й не знаю, де взялась та сила
В напівживій іще мені?
Я віддала себе до крихти,
Не стало навіть річки сліз.
Лише жалі – душі бурсити
Й напіврозбитий механізм.
Я відгризаю пуповину.
Я вільна від усіх оков!
«Не божевільна!» -, чую в спину –
Моя незраджена любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763203
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2017
автор: Шостацька Людмила