Якби кожне слово мало свою ціну.Тоді б вже люди думали,
що сказати,перебирали годинами десятки,сотні слів і фраз.
Вертаючись з роботи всі мовчки б сиділи..в голові у кожного так багато думок..
осуд,брехня,наклепи..Кожен розуміє що за сказане повинен платити,тому давить
в собі всі ці чорні думки.
Тягуча тишина накрила б цілі міста.Тягуча тишина,мов натягнута струна.
Почали б вже всі вибирати конструктивні слова!Можливо б перестали ранити один одного залишаючи в душі криваві рани,немов від ножа!
Реально скільки ж болі може принести слово близької тобі людини.
Необдумані,сказані у вирі емоцій,але тим не менше нікому від цього вже легше не стане.
Вибір зроблений,ціна заплачена.
Ціна ця виходить за рамки грошів..жалюгідних,брудних папірчиків за які люди готові
занепастити власну честь,потонути в брехні,зрадити всіх створивши свій власний жалюгідний світ,в якому так зручно їм всім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763105
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2017
автор: Romario_77