Чорний вороне

Нащо  кличеш  біду,  чорний  вороне?
Чи  в  миру  не  потрібний  живим?
То  звертаюсь  з  дарами,  поклонами,
сподіваюсь,  що  станеш  незлим.

Що  бажаєш  у  відкуп  за  милості?
Все  проси,  тільки  душу  облиш!
Бачу,  смерть  вже  на  стадії  стиглості,
в  серце  цілить  відточений  ніж.

Відпусти  ти  мене,  хоч  калікою,
щоб  ще  зміг  я  зростити  свій  сад.
Що  ти  кажеш?  Багато  базікаю?
Вирок  —  смерть  і  не  можна  назад?

Ні,  напевно  почулося,  стомлений,
і  ти  кличеш  удачу  в  бою,
трохи  різко  та  незадоволено
пророкуєш  про  долю  мою.

Ворогів  переможемо  з  успіхом
та  закінчимо  кляту  війну,
потім  все  це  згадаємо  з  усміхом,
хоч  і  сплачено  дику  ціну.

2017р.
****************************
Черный  ворон

Что  ты  кличешь  беду,  черный  ворон?
Ну  зачем  я  тебе,  дорогой?
Отпусти  ты  меня,  я  с  поклоном
Обращаюсь  к  тебе,  стражник  мой.

Я  уверен,  все  будет  нормально,
Хоть  успехи  и  боль  впереди
Ожидают  меня.  Изначально
Предначертаны  эти  пути.

И  пойду  на  врагов  не  стесняясь,
Без  заботы  за  слабый  живот,
И  в  сраженьи  сполна  искупаюсь,
И  не  важен  той  битвы  исход.

Ты  поможешь  мне,  черная  птица,
Победить  в  этой  схватке  лихой?
Или  мне  это  чудится,  снится,
Смерть  мою  ты  привел  за  собой?

Нет,  скорее,  ты  кличешь  удачу,
Предвещая  красивый  финал,
Когда  сдам  я  последнюю  сдачу,
В  той  игре,  где  ты  сам  банковал.

Разлетятся,  как  пух  тополиный,
Все  хотящие  смерти  моей,
На  подмогу  придут  побратимы,
Все  сметут,  не  оставят  корней.

2016  г.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2017
автор: Island