Не ладен світ вміститися в долоні,
Не ладен батько сина принести
Війні у жертву й "королю" на троні...
Зітри , мій світе, зрадника, зітри!
Не ладен світ вміститися у думці,
Що мати сина більше не діжде
І не сказати " тату" більше доньці...
Притулку болю в світі не знайти.
Не ладен світ від дня його створіння
У жертву найдорожче принести...
Спиняє подих рід свій і коріння,
Здається, що живеш, та вже не ти...
Не ладен світ змиритися зі смертю,
Що тне дітей скоріше за батьків,-
Закон природи виродками стерто
І фальшею затягнуто вузлів
Зітри, мій світе, зрадника і вбивцю,
Без права на повернення назад,
Скропи водою всю синівську крівцю
Розвій всіх воєн смердоносний чад
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762973
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.11.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова