Я – березнева. У цьому вся суть:
лічать роки мої весни,
з вирію птахи надії несуть,
лід у водоймищі кресне.
Теплий Олекса в хрещені мені
трапився в пору святкову.
З кýпелі ніс в золотому руні,
з вербами вів колискову.
Стежка моя із весни до весни
в’ється по врунистих нивах.
Здалеку кличуть старі ясени
в сонця рясних переливах.
Я березнева і осінь в душі
місця даремно шукає.
Серце свідомо шепоче вірші
з ніжно-зеленим розмаєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762955
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2017
автор: Галина_Литовченко