Цвіте Поділля вишиванкою із квітів,
медовий край понад Дністер проліг –
від вапнякових Товтр до вінницьких гранітів
Господь таку красу створити зміг!
Тут кожний камінь дихає минулим,
в монастирях печерних ще свічки горять,
трипільські глечики на глибині заснули,
а у дібровах полохливі мавки сплять.
Тут праліси ховають давні таємниці,
джерела повні найчистішої води,
між селами коло́сяться лани пшениці,
лелеки навесні вертаються сюди.
Подільські ріки линуть тихоплинно,
ведуть із вербами розмову про своє.
Вночі русалки в них купаються невинно,
а місяць мовчки воду з річки п’є.
Красу Поділля вишито барвисто,
готує сонце фарби із роси,
тут кожна квітка зацвітає урочисто,
і в небо линуть вдячні голоси.
9-11.05.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762932
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2017
автор: Пасічник Анатолій